Один з перших віршів

Прийшло непрошене кохання,
Прийшло без пісень і віршів,
Воно несло в собі страждання ,
від несказаних нами слів.
Ми з тобою бачимось часто, 
Але не рахуючи це
у нас све не буде прекрасно
бо ти не любиш мене.
Кохання це марево дивне, 
Що приносить людина тобі
І хоча почуття це чарівне 
Воно іноді злобу таїть у собі.
Воно дивитясь ніжно у вічі
І не скаже не слова тобі
І лише під покровом ночі 
Загляне до тебе ввісні.
Принесе із собою муку, 
що не пройде за день чи два
І нестерпно довгу розлуку 
Та тебе вже проряд нема
І здається я зібралася з силами
Щоб тобі розповісти про все
І оцими віршами сумливими
Почуття відкрити своє
Та сміли вість зникає між хмарами 
І я не тримаю її
Бо болючими дуже ударами 
слова будуть: Ти непотрібна мені
Оля Васьковская

Комментарии закрыты.