Посмішка Твоя всі негаразди вмить змітає


Хоч «Ми» й «почалися»» недавно,
Та щастя встиг пізнати я!
І кожна мить проходить марно,
Якщо не поруч Ти і я!

Твої прекрасні оченята,
Немов блискучі дві зорі,
Дали надію на майбутнє,
Поводирями стали у житті!

А посмішка... та посмішка Твоя...
Всі негаразди вмить змітає,
Знімає з плеч тягар буття,
І радість душу наповняє
Що Ти моя! Лише моя!

Цей крок... 
Один лиш крок нас розділяє...
І сил триматись більш нема!
Хапаю жадно, обіймаю 
Стрункий твій стан руками обома!

І ось він... «спокій і не спокій»,
Твого жаданий тіла дотик...
Я буду ним до віку спраглий!
Моє лікарство, мій наркотик...

З Тобою тепло, легко, ніжно
Завжди цікаво і трошки млісно
І кожен день стає все краще
Я хочу так – ніяк інакше!

Тебе так мало - хочу ще!
Будь ласка, дуже прошу!
Від мене ти не їдь ніде!
Я чесно - я хороший!

Комментарии закрыты.