Починаєш усвідомлювати, що ти дорослий дядя, швидше Роман Андрійович, ніж Ромка, коли з'являються фрази типу: "колись так не було", "в молодості шось робив, а зараз вже нє", "молодь вже не та пішла" :)

 

Коли вже не спішиш мати все найсучасніше і частенько говориш: "мені і цього достатньо", "та я вже звик". 

"Life is life" в сивому Winamp`i, блокнот частіше за 2003-ій Word і телефон без сенсорного екрану :)

Коли стає все важче тебе переконати вилізти в місто після 22.00... втомлений, не висплюсь... І обов'язково перед сном почистити зуби, бо нові вже не виростуть... і ти цю фразу нарешті розумієш... ))

Все більше стає продуктів харчування, які не зустрінеш в твоєму раціоні :) Бо від цього холестерин росте, від того печінка болить, а вот тамте лікар заборонив... А в медикаментах вже краще за аптекаря орієнтуєшся... ;)

Коли філармонія, а не дискотека.

Коли негазована вода замість пива.

Коли починаєш таки в очі дивитись ))

Коли не просто запрошуєш друга з +1, а вже треба пам'ятати її ім'я ))

Коли вже практично нема кого женити, а похресника скоро фізики в школі будуть вчити ))

Коли музику в плеєрі робиш тихше, світло в кімнаті яскравіше, матрац твердішим, а каву extra strong і бажано дві )))

Але це ще все дрібниці... А вот коли бачиш 18-річну дівчину в купальнику, відводиш швиденько погляд в сторону і відчуваєш сором, шо таке дітьо розглядав і згадуєш який там номер статті... Вот це вже, дядя Рома, торба... Пора на пенсію і внуків бавити... )))