Зло народжене із чистої любові …


Сьогодні зранку коли сонечко так прекрасно світило, пташки співали і все навколо було так чудово ... Я йшов по вулиці і на мить задумався ...
Чому людство таке зле і жорстоке ? Чому і я часом буваю таким ?

Не знаю як ви ... Але я вже давно усвідомив, що є народженим з абсолютної, чистої любові. Ще колись до початку віків Сам Бог сотворив мене із своєї любові. Він довго милувався мною, наділяв мене унікальними дарами, вибрав для мене найкращих з його погляду батьків,  говорив, що мене чекає прекрасне життя на землі, а потім дозволив втілитись у людському тілі.
І лише тілом я син мами і тата. Лише ним. Своєю сутність: Духом, Душею я як і кожен житель планети є улюбленим спадкоємцем Небесного Отця.
І я собі так подумав, як ми, народжені  ... зіткані із Абсолютної лобові можемо бути такими жорстокими ? Як ми, усі, породжуємо війни, породжуємо диктаторів ітд. Це ж узагалі не ми !
Це боляче, дуже боляче ... Я уявив собі як боляче Богу який усе дав нам, який ще до сотворення світу створив кожного з нас, і який зараз бачить нашу приземленість і низькість ...
А все тому, що ми забули Хто ми ? ... Звідки ми ? Основна проблема цього світу у тому, що усі забули, що життя на землі подібне до подорожі потягом... Воно триває лише мить ... І є всього ж лише дорогою між двома перонами ... Останнім пероном є  Вічність ... А ми живемо ніби ніколи не зійдемо з потяга на перон ....
Я гуляв сьогодні по місту і мріяв щоб кожен усвідомив свою неповторність, щоб люди звернули нарешті очі в небо звідки ми прийшли, і куди підемо. Саме там істина. А ви можливо помічали як мало людей зараз дивиться в небо ? Ай ..як мало ! Я спостерігав ! Усі дивляться або під ноги собі або на когось ..але найчастіше в землю ..у дно... Навіщо туди дивитись, навіщо привязувати себе до Землі ..Якщо ж ви не від неї ...
Дивіться в небо ..бо там щось є ... )

Комментарии закрыты.